Гулеватий, С. Є.
    Генеральний план розвитку Житомира / С. Є. Гулеватий // Архітектура Радянської України. - 1938. - № 9. - С. 13-15 : іл.
Рубрики: Містобудування--реконструкція, ХХ ст. -- 1938 р.
Кл.слова (ненормовані):
промислова база -- райклуб -- поліклініка -- вул. Щорса -- вул. 1 Травня -- вул. Андре Марті -- бул. Л.Українки -- вул. Московський -- житлова площа -- зелені насадження -- парки -- сквери -- бульвари -- фруктові сади -- лісний масив -- середквартальна зелень -- міський парк -- Корбутівка -- стадіон "Динамо" -- нові сквери -- вул. Міськради -- нові кінотеатри -- кіно -- Будинок профспілок -- будинок Червоної Армії -- обласний Будинок Рад -- Центральний майдан -- магістраль -- вул. К.Маркса -- вул. К.Лібкнехта -- вул. Леніна -- майдан Рози Люксембург -- індивідувальна забудова -- Мальованка -- р.Кам`янка -- архіт. реконструкція -- трамвай -- р. Тетерів -- гідроелектростанція -- електропостачання -- водогін -- Червоний Профінтерн -- завод ім. Сталіно -- Житомир -- санітарно-гігієнічний погляд -- містобудування -- житлові квартали
Анотація: Реконструкція Житомира.

Повний текст/зовнішній ресурс   (посторінковий перегляд) : 1938 (09) Перегляд документу або Завантажити 

Дод.точки доступу:
Гулеватий, С.Є. (архіт.) \про нього\; Краснокутська, Г.В. (архіт.) \про нього\

Є примірники у відділах:
ДФ (19.07.2004р. Прим. ж1961 - Б.ц.) (вільний)
ДФ (23.05.2011р. Прим. ж1962 - Б.ц.) (вільний)




    Нудельман, В. И.
    Реализация схемы районной планировки зоны влияния Кременчугского гидроузла / В. И. Нудельман // Строительство и архитектура. - 1972. - № 7. - С. 14-16 : ил.
Рубрики: Архітектура--районне планування--УРСР--Кременчуг, ХХ ст. (друга полов.), 1961, 1980
Кл.слова (ненормовані):
ДІПРОМІСТ -- ПРОЕКТУВАННЯ -- КРЕМЕНЧУЦЬКА ГЕС -- ПРОЕКТНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РОБОТИ -- КАНІВ -- ПРОМИСЛОВІ РАЙОНИ -- Р. ДНІПРО -- СВІТЛОВОДСЬК -- МЕТАЛУРГІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ -- ДІПРОМІСТ -- КАНАЛІЗАЦІЯ -- ТЕПЛОУСВОЕНИЯ -- ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ -- ПРОМИСЛОВА БАЗА -- КИЇВНДІПМІСТОБУДІВНИЦТВА -- ДІПРОМІСТ -- МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД -- ПЛАНУВАННЯ -- М. КАНІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ. -- М. ЗОЛОТОНОША ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ. -- М. ЧИГИРИН ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ. -- М. СВІТЛОВОДСЬК КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛ.
Анотація: На с. 14 - про зону Кременчуцького гідровузла, що охоплює 11 адміністративних районів від Канева до Кременчука. На цій території розташовані, зокрема, міста Золотоноша й Чигирин Черкаської обл. та ін.
На с. 15 - про те, що не зроблено укріплення берегів у районі перспективної забудови м. Світловодська Кіровоградської обл. Також зазначено, що населені пункти, окрім м. Світловодська Кіровоградської обл., розвивалися повільно.
На с. 15 - про початок промислового будівництва в районі м. Чигирина Черкаської обл.
На с. 16 - про те, що трудящі підприємств м. Кременчука мешкають в інших населених пунктах, зокрема у Світловодську Кіровоградської обл.

Повний текст/зовнішній ресурс   (посторінковий перегляд) : Перегляд документу або Завантажити 

Є примірники у відділах:
ХР (10.07.2008р. Прим. ж10924 - ) (вільний)
ХР (02.12.2008р. Прим. 459 - ) (вільний)
ДФ (12.10.2011р. Прим. ж10927 - ) (вільний)
ДФ (12.10.2011р. Прим. ж10925 - ) (вільний)




    Блинова, Г. Н.
    Практика планировки и застройки новых городов Украины / Г. Н. Блинова // Строительство и архитектура. - 1980. - № 6. - С. 4-7 : фот., пл.
Рубрики: Архітектура--Містобудування--УРСР, ХХ ст. (друга полов.)
Кл.слова (ненормовані):
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ -- ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ -- ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ -- НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ -- ВІННИЦЬКА ОБЛ. -- ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛ. -- ЛЬВІВСЬКА ОБЛ. -- ЗАПОРІЗЬКА ОБЛ. -- МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛ. -- КИЇВСЬКА ОБЛ. -- ХЕРСОНСЬКА ОБЛ. -- ДІПРОМІСТ -- М. ЧОРНОБИЛЬ КИЇВСЬКОЇ ОБЛ. -- ПРОМИСЛОВЕ БУДІВНИЦТВО -- МІКРОРАЙОН -- ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС -- ПРОМИСЛОВА БАЗА -- КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ -- ТИПОВІ ПРОЕКТИ -- ЖИТЛОВІ СЕКЦІЇ -- ВЕНТИЛЯЦІЯ -- ЖИТЛОВА ЗАБУДОВА -- ПРОЕКТУВАННЯ -- ЖИТЛОВИЙ ФОНД -- ЖИТЛОВІ БУДИНКИ -- М. АРМЯНСЬК АР КРИМ -- СКУЛЬПТУРНА КОМПОЗИЦІЯ -- КИЇВЗНДІЕП -- ДИТЯЧИЙ САДОК -- ЛАНДШАФТ -- ОЗЕЛЕНЕННЯ -- МІКРОКЛІМАТ -- ЛІСОВІ МАСИВИ -- ВОДОЙМИЩЕ -- МАЛІ АРХІТЕКТУРНІ ФОРМИ -- М. ДНІПРОРУДНЕ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛ. -- М. НОВОЯВОРІВСЬК ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ. -- М. ЯВОРІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ. -- М. НОВИЙ РОЗДІЛ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ. -- М. ЛАДИЖИН ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ. -- М. СВІТЛОВОДСЬК КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛ. -- М. ПРИП'ЯТЬ КИЇВСЬКОЇ ОБЛ. -- М. ЮЖНЕ ОДЕСЬКОЇ ОБЛ.
Анотація: На с. 4 зазначено, що м. Дніпрорудне будується для розселення працівників Запорізького залізорудного комбінату.
На с. 4 зазначено, що м. Новояворівськ Львівської обл. збудовано для розселення працівників Яворівського гірничо-хімічного заводу.
На с. 4 зазначено, що розвиток м. Армянська АР Крим пов'язаний з початком будівництва підприємств хімічної промисловості з використання природних ресурсів західного узбережжя Сіваша та солоних озер Присівашшя.
На с. 4 зазначено, що на базі підприємств хімічної промисловості розвиваються міста Сєвєродонецьк, Калуш, Новий Розділ.
На с. 4 - перелік міст, що розвиваються на базі енергетики. Це, зокрема, Ладижин, Енергодар, Світловодськ, Прип'ять, Нова Каховка.
На с. 4 зазначено, що м. Прип'ять Київської обл. виникло без попередньо розробленого генерального плану, на основі забудови двох-трьох мікрорайонів. Пізніше фахівці Діпроміста розробили технічно-економічні обґрунтування розвитку міста, здійснюють роботи щодо складання генплану.
На с. 4 зазначено, що забудова нових міст на першому етапі здійснювалася організаціями, які будують промислові об'єкти. Нерідко будівництво здійснюється без генерального плану та детального планування (Дніпрорудне, Новояворівськ, Армянськ).
На с. 4 зазначено, що в деяких нових містах будівництво перших районів (Дніпрорудне, Армянськ) здійснювалося впродовж 10-15 років, а в інших - велося більш інтенсивно. Це стосується, зокрема, м. Прип'яті, збудованого впродовж 7 років.
На с. 4-5 (іл.) - приклад включення природних насаджень у житлову забудову м. Новояворівська Львівської обл.
На с. 5 (іл.) - будівля загальнорайонного центру мікрорайону в м. Новояворівську Львівської обл.
На с. 5 (іл.) - приклад включення елементів декоративного оздоблення в забудову м. Новояворівська Львівської обл.
На с. 5 (іл.) - експериментальний шкільний комплекс у м. Армянську АР Крим.
На с. 5 - про збільшення розмірів мікрорайонів до 100 га в м. Армянську АР Крим.
На с. 5 - про розміри території першочергового будівництва в м. Новояворівську Львівської обл. Зазначено, що вона складає більш як 45 га. Забудова міста здійснюється 15 років і за цей період засвоєно приблизно 2/3 території.
На с. 5 - про доцільність приймати структурну одиницю селітебної зони для нових міст, що в перспективі залишаються за чисельністю населення малими або переходять у ранг середніх, не більш як 30-35 га (наприклад, міста Южне Одеської обл. та Дніпрорудне Запорізької обл.).
На с. 5 - про необхідність під час розробки та коригування планів розвитку міст передбачати створення багатогалузевої промислової бази для забезпечення роботою всього працеспроможного населення (Дніпрорудне, Новояворівськ, Нововолинськ, Червоноград).
На с. 5 - про основні види внутрішньоміського та зовнішнього транспорту малих міст. Зазначено, що основним видом внутрішньоміського та зовнішнього транспорту є автобус (Новояворівськ, Нововолинськ, Червоноград, Армянськ), а також залізниця (Дніпрорудне, Новояворівськ). Для перевезення робочих і службовців до місця роботи в більшості випадків використовується відомчі автобуси підприємств.
На с. 6 - про забудову селітебних зон нових міст. Зазначено, що часто застосовуються застарілі типові проекти будівель (Армянськ, Дніпрорудне), що погіршує якість житлового середовища.
На с. 6 - про будівництво сучасних типів будівель і конструкцій у м. Новояворівську Львівської обл. Зазначено, що в місті застосовуються проекти житлових будинків серій, де передбачено покращене планування житлових секцій, пристрої для сушіння білизни, покрівлі, що вентилюються, сучасне оздоблення фасадів тощо.
На с. 6 - про забудову нових міст. Зазначено, що в більшості з них переважає 5-поверхова забудова (Армянськ, Дніпрорудне, Новояворівськ, Прип'ять) з окремими 9- та 16-поверховими акцентами.
На с. 6 - про забудову м. Южного Одеської обл. Зазначено, що в місті зводяться будинки не нижчі, ніж 9 поверхів.
На с. 6 - про неналежне освоєння та благоустрій резервних майданчиків під висотні будівлі в містах Армянську та Дніпрорудному.
На с. 6 (іл.) - внутрішнє подвір'я школи в м. Армянську АР Крим.
На с. 6 (іл.) - будівля кінотеатру в м. Армянську АР Крим.
На с. 6 (іл.) - декоративні водоймища в житловій забудові Армянська АР Крим.
На с. 6 - про необхідність використання непридатних для багатоповерхового будівництва територій для розміщення малоповерхових будинків. Це є особливо важливим у містах видобувної промисловості (Червоноград, Новояворівськ).
На с. 6 - про успішне вирішення питань формування міських центрів у нових містах. Зазначено, що в м. Прип'яті Київської обл. за 7 років збудовано кінотеатр на 420 місць, музична школа на 312 учнів, лікувальний комплекс з поліклінікою, районний вузол зв'язку.
На с. 6 відзначено появу в нових містах будівель громадського призначення, збудованих за сучасними типовими проектами. Це, зокрема, торговельний центр мікрорайону в м. Новояворівську Львівської обл., кінотеатр у м. Армянську АР Крим, кінотеатр і музична школа в м. Прип'яті Київської обл.
На с. 6 - про досвід м. Прип'яті Київської обл. щодо впровадження в житлову забудову елементів монументально-декоративної пластики. Відзначено декоративну скульптурну композицію "Дерево дружби", монументальну скульптуру Прометея, окремі мозаїчні вставки на фасадах житлових будинків тощо.
На с. 7 (іл.) - житлова забудова м. Прип'яті Київської обл.
На с. 7 (іл.) - кінотеатр і скульптурна композиція "Прометей" у м. Прип'яті Київської обл.
На с. 7 (іл.) - декоративна скульптурна композиція біля в'їзду до м. Прип'яті Київської обл.
На с. 7 зазначено, що в м. Армянську АР Крим збудовано першу чергу експериментального шкільного комплексу на 2352 учні за проектом КиївЗНДІЕП.
На с. 7 - про тенденції організації ландшафтної системи нових міст. Зазначено, що в таких містах, як Новояворівськ, Прип'ять, Червоноград та ін. максимально використовуються можливості природного ландшафту.
На с. 7 - про несприятливі ландшафтні умови міст Дніпрорудного, Армянська, Южного та ін. Зазначено, що в цих містах необхідно здійснювати докорінне перетворення природного середовища та формувати ландшафтну структуру на основі штучних компонентів - насаджень, рельєфу, рослинного шару ґрунту, водних пристроїв.
На с. 7 - про озеленення та благоустрій нових районів м. Армянська АР Крим, що були здійснені, незважаючи на вкрай несприятливі кліматичні умови. Зазначено, що завдяки Північно-Кримському каналу здійснено обводнення міста. Відзначено озеленені ділянки скверу перед кінотеатром і внутрішні простори мікрорайону № 1, а також декоративні водні пристрої в структурі нового мікрорайону.
На с. 7 - про тенденції максимального наближення селітебної зони міст до акваторії. Це стосується, зокрема, міст, що розташовані на прибережних територіях - Дніпрорудне, Южне, Армянськ, Комсомольськ.

Повний текст/зовнішній ресурс   (посторінковий перегляд) : Перегляд документу або Завантажити 

Є примірники у відділах:
ХР Прим. ж14520 - (вільний)
ДФ Прим. ж14522 - (вільний)
ДФ Прим. ж14521 - (вільний)




    Новиков, В.
    Опыт осуществления генерального плана Тернополя [Текст] / В. Новиков // Строительство и архитектура. - 1957. - № 1. - С. 3-6 : ил.
Рубрики: містобудування--Генеральні плани--УРСР--Тернопіль, XX cт.; 1945 р.
Кл.слова (ненормовані):
генеральна схема планування -- планування міста -- БЛАГОУСТРІЙ -- ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ -- ВОДОСХОВИЩЕ -- ПРОМИСЛОВА БАЗА -- МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО -- ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО -- ЖИТЛОВІ БУДИНКИ -- МОНУМЕНТАЛЬНІ СПОРУДИ -- ТРАНСПОРТНІ МАГІСТРАЛІ -- ЛІСОВІ МАСИВИ
Анотація: Досвід м. Тернополя в забудові та реконструкції міста після Другої світової війни.

Повний текст/зовнішній ресурс   (посторінковий перегляд) : Перегляд документу або Завантажити 

Є примірники у відділах:
ДФ (06.10.2011р. Прим. ж5049 - ) (вільний)
ДФ (06.10.2011р. Прим. ж5050 - ) (вільний)
ДФ (06.10.2011р. Прим. ж5051 - ) (вільний)
ДФ (06.10.2011р. Прим. ж7859 - ) (вільний)
ДФ (06.10.2011р. Прим. б/н1 - ) (вільний)